Психологія молодшого школяра
Молодшими
школярами вважають дітей віком від 6/7 років, які навчаються у 1-4
класах сучасної школи. Цей віковий період завершує етап дитинства.
Опановуючи новий для себе вид діяльності - навчання, молодші школярі ще
багато часу й енергії віддають грі. У цих видах діяльності розгортаються
їх стосунки з ровесниками і дорослими, особистісне психічне життя і
психічний розвиток, формуються психічні новоутворення, завдяки чому діти
виходять на новий рівень пізнання світу і самопізнання, відкривають
нові власні можливості і перспективи.
Загальна характеристика розвитку молодшого школяра
Психічний
і особистісний розвиток дитини у молодшому шкільному віці зумовлюється
особливістю соціальної ситуації розвитку - навчанням у початковій школі.
На цьому віковому етапі провідною діяльністю стає навчання, основою
якого є пізнавальний інтерес і нова соціальна позиція.
Нижня
межа цього вікового періоду (6-7 років) пов'язана з переходом до
навчання як систематичної та цілеспрямованої діяльності. У перші його
місяці ознаки дошкільного дитинства поєднуються з ознаками школяра.
Часом це поєднання є досить суперечливим, що проявляється у
невідповідності можливостей дитини вимогам життя, особливо вимогам школи
і батьків.
Між дошкільним і молодшим шкільним віком дитина втрачає безпосередність. Це свідчить, що між бажанням щось зробити і самою діяльністю виникає новий момент - з'ясування, що дасть конкретна діяльність.
Особливості пізнавальної сфери молодшого школяра
У
молодшому шкільному віці продовжують розвиватися основні пізнавальні
властивості і процеси (сприймання, увага, пам'ять, уява, мислення і
мовлення). Наприкінці цього періоду вони перетворюються на вищі психічні функції, яким властива довільність і опосередкованість. Цьому сприяють основні види діяльності дитини цього віку у школі і вдома: навчання, спілкування, гра, художня діяльність, праця та ін.
Розвиток сприймання молодшого школяра
Зі
вступом до школи дитина має достатній рівень розвитку гостроти зору,
слуху, розрізняє форми і кольори предметів. Однак процес навчання
пред'являє нові вимоги до сприймання, оскільки для засвоєння навчальної
інформації необхідна довільність і усвідомленість перцептивної
діяльності.
Учні
сприймають різноманітні соціальні зразки, відповідно до яких повинні
діяти. Спершу їх приваблюють зовнішні яскраві ознаки предметів, вони ще
не можуть зосередитися і детально розглянути інші їх особливості,
побачити в них суттєве. Вже у 1 класі школяр виробляє вміння сприймати
предмети відповідно до потреб та інтересів, які виникають у процесі
навчання, і свого попереднього досвіду. Наприкінці молодшого шкільного
віку спостереження стає спеціальною діяльністю, розвивається
спостережливість як риса характеру.
Розвиток уваги молодшого школяра
У
молодшому шкільному віці, особливо у 1-2 класах, провідною залишається
мимовільна увага. На перших порах учнів приваблюють лише зовнішні
аспекти предметів, подій, явищ, що заважає проникнути в їх суть,
ускладнює самоконтроль за навчальною діяльністю.
У
молодших школярів уже формується довільна увага. Цьому сприяє чітка
організація їх дій за зразком, а також дій, якими вони можуть керувати і
які можуть контролювати. Наприклад, перевіряючи виконане завдання,
виправляючи допущені особисто та однокласниками помилки, діти поступово
вчаться керуватися своєю метою, а їх довільна увага стає провідною.
Одночасно з нею функціонує та розвивається мимовільна увага. Пов'язана
вона не з яскравістю і зовнішньою привабливістю предмета, а насамперед
із потребами та інтересами, що виникають у навчальній діяльності.
0 коммент.:
Дописати коментар